Розпочався новий етап Проєкту “Лідерство у створенні здорової громади”

 

Снимок_экрана_2023-02-01_в_10.44.36.png

 

 

27 січня відбувся вебінар «Здоров’я – відповідальність громади», який був націлений на переосмислення ролі здоров’я людей в житті громади, огляд сфер відповідальності та механізмів впливу громади на здоров’я населення.

 

“Головними чинниками збереження здоров’я є спосіб та умови життя людини, медицина лише частково впливає на це… Про збереження здоров’я своїх мешканців мусить дбати громада: підтримка й заохочення здорових звичок, інфраструктура для здорового способу життя, екологія, структура зайнятості, структура дозвілля тощо. Управління цими чинниками має стати пріоритетом місцевого самоуправління.” (МАНІФЕСТ ЗДОРОВОГО СУСПІЛЬСТВА)

 

Снимок_экрана_2023-02-01_в_10.44.43.png

 

У заході взяли участь представники Сквирської, Межівської, Помічнянської, Бучанської та Корецької громад. Лариса Матюшенко, начальниця відділу охорони здоров’я Бучанської міської ради, представила деякі підсумки роботи проєкту в Бучанській громаді.

 

Снимок_экрана_2023-02-01_в_10.44.49.png

 

Проєкт “Лідерство у створенні здорової громади” націлений на розбудову спроможності громад у сфері планування та реалізації проєктів, орієнтованих на здоров’я населення. Очікуваний результат Проєкту - розроблені рішення щодо збереження здоров’я населення на рівні громади на визначений період та досвід спільного визначення пріоритетів та ініціатив, які мають підтримку у представників громади.

 

Проєкт реалізується Громадською організацією “Агенція змін “Перспектива” в складі Харківської експертної групи підтримки медичної реформи за фінансової підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Медична допомога громадянам України в умовах військового конфлікту: аналіз та рекомендації

 

За перші 40 днів війни з України емігрували 4 млн людей (з них 1,8 млн дітей), а внутрішніми переселенцями стало близько 7 млн людей (з них 2,5 млн дітей). Війна змінила потреби людей в медичній допомозі. Подекуди лікарі, а в деяких випадках і адміністративний персонал закладів охорони здоров’я, евакуювались в безпечніші куточки країни чи за кордон або боронять цілісність та суверенітет України. Все це на тлі “хронічних хвороб” нашої системи. Як наслідок - виникла низка проблем з наданням медичної допомоги населенню як в прифронтових так і в тилових громадах.

Команда Харківської експертної групи підтримки медреформиу партнерстві з Українським центром охорони здоров’я за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» провела соціологічне, правове, економічне та структурне дослідження ситуації, що склалась на другу половину 2022 року в сфері здоров’я населення на тлі триваючого військового конфлікту.

Документ містить пропозиції для органів державної влади, керівників місцевого самоврядування та медичних закладів щодо розвитку системи охорони здоров'я в воєнних та післявоєнних умовах.  

Завантажити звіт

Основні рекомендації

● посилення децентралізації на основі місцевого лідерства та ефективної підтримки системи органів державної влади;

● розвиток інтегрованого підходу до послуг, пов'язаних зі здоров’ям, забезпечення взаємодії між первинною та спеціалізованою медициною, освітою та різними сферами соціальних послуг;

● інтеграція даних закладів військової медицини та заключень ВЛК в загальну медичну інформаційну систему країни для підтримання безперервності надання послуг лікування та реабілітації демобілізованих громадян;

● реабілітація та психічне здоров’я як нові пріоритети фінансування з боку держави та громади;

● належна інтеграція мобільних бригад до надання доступу до медичних послуг на територіях, де відбулися значні руйнування інфраструктури та є нехватка лікарів. 

● поступове розширення функцій практик сімейної медицини та посилення ролі медичних сестер для наближення фахової медичної допомоги до населення і максимального використання людського ресурсу;

● запровадження нових ролей в медичній сфері, зокрема громадських помічників/консультантів зі здоров’я (community health workers, community engagement advisors). 

● розвиток інтегрованого підходу до послуг, пов’язаних зі здоров’ям, забезпечення належної взаємодії між первинною та спеціалізованою ланкою, особливо щодо пацієнтів, які мають такі хронічні захворювання як діабет, гіпертонічна хвороба, бронхіальна астма, психічні порушення, гепатит С. Налагодження раннього виявлення та профілактики хронічних захворювань, для ефективного контролю яких держава гарантує безоплатні ліки та медичну допомогу - ключовий момент для попередження передчасної інвалідизаціїта смертності від цих захворювань;

● перехід на оцінювання ефективності та якості медичної допомоги;

● фактичне скорочення наявного населення в Україні у 2022 році під впливом військових дій суттєво знижує попит на медичні послуги, що важливо враховувати при замовленні послуг;

● створення реєстру людського капіталу в охороні здоров'я, як такого, що має стратегічне значення та покликаного змінити спосіб державного регулювання лікарської діяльності та діяльності медичних практик;

● зміни у способі державного регулювання лікарської діяльності та медичної практики (впровадження реєстру лікарів та видачі лікарям індивідуальних свідоцтв на право здійснення лікарської діяльності шляхом цифрових рішень);

● запровадження активної комунікації державних інституцій (МОЗ, НСЗУ) з відповідними інституціями країн партнерів в Європі, які тимчасово прихистили  українських громадян. 

—---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Звіт підготовлено в рамках проєкту «Первинна та амбулаторна медична допомога громадянам України внаслідок військового конфлікту», який втілюється ГО “Агенція змін “Перспектива” за підтримки програми “Громадське здоров'я” Міжнародного фонду «Відродження».

 

 

В Україні стартував проєкт, який допоможе громадам організувати медичну допомогу в умовах війни

ilyustratyvne-foto large

 

Харківська експертна група підтримки медреформи спільно з Українським центром охорони здоров’я за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” розпочинає проєкт, який допоможе громадам України організувати ефективну систему надання медичної допомоги в умовах воєнного часу.

 

Два місяці війни завдали руйнівного впливу системі охорони здоров’я України. Близько 7,7 мільйонів людей змушені залишити свої домівки та переїхати в межах країни, з них понад 4 мільйони виїхали за кордон. Чимало медичних працівників стали переміщеними особами та не можуть працювати. Частина медиків мобілізована до лав ЗСУ, інші - виїхали за кордон і можуть не повернутися. 

Низка лікарень переобладнана для догляду за пораненими. Близько 1000 медичних закладів знаходяться поблизу лінії фронту, частина з них - зруйнована. 

 

Доступ до ліків та медичних працівників на окупованих територіях обмежений або взагалі відсутній. Натомість громади в тилу країни, які прийняли велику кількість внутрішньо переміщених осіб, мають у дуже стислі терміни переналаштувати всі системи піклування про людей, включно з медичними послугами, відповідно до нових викликів.

Щоб підтримати і допомогти громадам, які потерпають від бойових дій та які стали прихистком для великої кількості вимушених переселенців, а також допомогти лікарям, які змінили місце проживання під впливом війни, впоратися з викликами та якомога скоріше пристосуватися до нових умов, Харківська експертна група підтримки медреформи у партнерстві з Українським центром охорони здоров’я (UHC) за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” розпочинає проєкт «Медична допомога в громадах України в умовах війни».

“Через об’єднання зусиль кращих експертів, практиків та фахівців прагнемо зробити так, щоб громади, які постраждали від війни, мали змогу забезпечити своє населення доступними та якісними медичними послугами. Збереження людського капіталу країни - головне, про що ми маємо думати сьогодні”, - зазначила Тетяна Гавриш, лідерка Харьківської експертної групи підтримки медреформи.

Проєкт охопить  міста та громади з Харківської, Київської, Полтавської, Запорізької, Донецької, Сумської, Закарпатської та Івано-Франківської областей. 

Протягом чотирьох місяців експерти проєкту у співпраці з міжнародними фахівцями проаналізують проблеми та потреби, які виникли в  громадах, що розташовані в районах проведення бойових дій та регіонах з великою кількістю переміщених осіб. Вивчать міжнародний досвід організації надання медичної допомоги в країнах, які пережили військові конфлікти, та шляхи залучення інвестицій для відновлення та створення нової інфраструктури для надання медичних послуг в громадах.

За результатами проєкту будуть запропоновані зміни до нормативно-правових документів щодо медичної допомоги догоспітального рівня та запропоновані подальші кроки регулювання медичних практик, можливого працевлаштування медичних працівників у нових умовах, а також рекомендації щодо зміни стандартів надання такої допомоги, навчання лікарів додатковим навичкам, створення регіональних програм для розвитку здорових громад.

Рекомендації проєкту будуть обговорені з представниками Міністерства охорони здоров'я України, Національної Служби Здоров'я України, Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, міжнародних донорських організацій. Та будуть використані для моделювання системи, планування інвестицій у медичну допомогу первинного та спеціалізованого амбулаторного рівня для відновлення України.

 

Проєкт «Медична допомога в громадах України в умовах війни» є продовженням проєктів “Маніфест здорового суспільства” та “Вільний лікар-вільний пацієнт”,  спрямованих на пошук напрямів реформування вітчизняної системи охорони здоров'я.

 

Втілюється ГО “Агенція змін “Перспектива”  за підтримки програми “Громадське здоров'я” Міжнародного фонду Відродження.

 

 

 

 

В Дніпропетровській обласній дитячій лікарні розробляють стратегію розвитку закладу до 2024 року

Професiйна та добре злагоджена команда є запорукою успіху будь-якої ініціативи! У листопаді 2021 року ми почали допомагати команді Дніпропетровської обласної  дитячої лікарні розробляти стратегію розвитку закладу до 2024 року.

 

Наразі у лікарні з'явилася місія та візія, визначені сильні та слабкі сторони закладу, команда зробила аналіз поточних подій, 

створені чотири робочі групи, які паралельно ведуть роботу за основними обраними напрямками із залученням співробітників закладу. 

272816352_1813320625520545_8893389602751637169_n.jpg

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

“Робота над стратегією дуже нас згуртовує та надихає. Усі члени робочої групи включилися в роботу, у нас купа ідей та планів. І це дуже тішить, бо нам  важливо розуміти, куди ми рухаємось, навіщо, за рахунок яких ресурсів, у які строки і хто за все це відповідає”, - ділиться  Максим Уваров, заступник генерального директора із стратегічного розвитку. 

Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня (ДОДКЛ) - одна з небагатьох на південному сході України, де надають допомогу маленьким пацієнтам зі складними захворюваннями і травмами. Щорічно в  стаціонарі проходять лікування понад 12 тис. хлопчиків та дівчаток - привозять дітей з Донецької та Луганської областей, які практично залишились без медицини через війну.

У жовтні 2021 року за рішенням Дніпропетровської обласної ради лікарня об’єдналась з перинатальним центром в один медзаклад. Тож, сьогодні ДОДКЛ - найбільша лікарня, де народжуються та лікуються діти не лише з усіх куточків Дніпропетровщини, але й з інших регіонів.

 

 

У Києві відбулась робоча зустріч експертів проєкту “Вільній лікар”

272803171_1813309542188320_8535423397215941544_n.jpg

21 грудня в Києві відбулась чергова робоча зустріч експертів проєкту “Вільній лікар”, метою якого є створення правового підґрунтя для появи в Україні вільної професії лікаря та розробки законопроєкту «Про самоврядування в сфері охорони здоров’я в Україні».

Продовжуємо працювати над концепцією лікарського самоврядування, яка має на меті забезпечити професійні права і відповідальності лікарів, створити умови для належної лікарської практики та захисту прав пацієнтів на безпечну та якісну медичну допомогу.

На минулому тижні разом з колегами розглянули, як відбувається оподаткування лікарів у інших країнах на прикладі Литви, Латвії, Хорватії та Польщі, обговорили базові моделі страхування відповідальності в інших професіях, а також необхідність визначення та легалізації на законодавчому рівні “лікарської помилки”.

272821402_1813309602188314_3547705400486043379_n.jpg

“Система охорони здоров'я в Україні побудована так, щоб заперечити провину лікаря, але лікар за це стає «виним» системі, - зазначила лідерка Харківської експертної групи підтримки медреформа Тетяна Гавриш.- Необхідно легалізувати лікарську помилку, законодавчо визначити це поняття та створити реєстр лікарських помилок, які будуть джерелом для розвитку професії та стандартів якості надання після медичної допомоги. Робота з помилками – основа роботи майбутньої Асоціації лікарів»

272846024_1813309568854984_8811239935423666314_n.jpg

Також опрацювали комунікаційну та адвокаційні стратегію концепції «Вільний лікар» та намітили подальші кроки спільної роботи.

«Законопроєкт, про який ми говоримо, не замінює закон про лікарське самоврядування від Уряду, він набагато ширше. Це закон про медичну практику та лікарське самоврядування. Основна мета цього документу - це визначення права суб’єктності лікаря і побудова всіх систем навколо цього права суб’єктності», - підсумувала Тетяна Гавриш.

Дякуємо нашим партнерам зУкраїнський центр охорони здоров'я - UHC, юристам компаніїILFI,Міжнародний фонд "Відродження", експертці проекту з питань фінансів Олександра Бетлій за активне залучення до дискусії та конструктивні пропозиції.